Грета Тунберг: екоактивістка, котра маніпулює, як політикиня

Деталі:

Чи можете ви дозволити собі кинути роботу й усі обов’язки, взяти відпустку та рушити у двотижневу подорож на яхті через Атлантичний океан? Ні? А Грета може, бо вона – турбується про екологію. Сьогодні ми розповімо вам про яскраві випадки маніпуляції та постправди, котрі поширює відома дівчинка, у котрої “вкрали дитинство”.

“Навіть не думайте про літаки, м’ясо та молоко” 

Почнемо з того, що, за даними The New York Times літаки створюють 2,5% усіх викидів CO2 набагато менше, ніж автомобілі, котрі, за даними Центру біологічної різноманітності, створюють 15% усіх викидів СО2, що, власне, створює питання, чому б Греті не відмовитися від проклятих автобусів і не діставатися на кліматичні конференції велосипедом. Насправді ж, сьогоднішня статистика авіаіндустрії показує, що Грета даремно витрачає тижні на подорожі через океан, адже таким чином вона марно витрачає не тільки купу коштів та часу, але і створює аж ніяк не менше викидів.

Тим не менш, деякі дослідження показали, що у випадку стрімкого зростання кількості польотів та не поширення “екологічного” палива, у 2050 році саме літаки вже матимуть долю в 15% у світових викидах вуглецю. 

Грета Тунберг також постійно закликає відмовлятися від м’яса та молока. Що ж, насправді – уся сфера харчової промисловості створює 26% усіх викидів вуглецю в атмосферу. Важливо, що доля усієї тваринної промисловості створює 52% викидів цієї галузі, тобто 13% усіх глобальних викидів СО2. До цього зараховується усе м’ясо, риба, яйця, молочні продукти, а не лише м’ясо та молоко. 

Важливо додати, що рослинництво, тобто їжа нетваринного походження, створює 35% викидів у сфері харчової промисловості, тобто суттєво менше за тваринний аналог, проте надалі багато. Відповідно, те, про що говорить панянка Грета виключно стосовно м’яса та молока – не зовсім збігається з правдою, а радше повторює поширену ідею, що абсолютна відмова від м’яса та молока врятує нас від глобального потепління.

Спалювання корисних копалин має бути заборонено 

Ага, розкажіть про те, що треба використовувати сонячні панелі, африканським країнам, котрі досі копають кобальт чи вугілля вручну. Якщо зараз заборонити видобування копалин з надр землі, багато країн залишаться без ресурсів взагалі, адже екологічна енергія з’являється там, де вже є прийнятний рівень життя і де люди можуть собі дозволити таку розкіш.   

“Щодня зникають понад 200 видів живої природи” 

А це вже відверта маніпуляція шановної пані Грети, котру вона використала під час виступу на TEDxStockholm: Всесвітній фонд дикої природи інформує, що від 200 до 2000 видів живої природи зникають ЩОРОКУ, а не щодня.

Зменшення викидів – турбота багатих країн на кшталт Швеції

Доля Швеції у викидах СО2 складає 0.15%, тому говорити, що саме від таких багатих країн залежить усе – помилка. Виглядає це так: Швеція, Болгарія, Фінляндія, Португалія, Болгарія, Данія та Угорщина – в сумі вони мають приблизно 1% від усіх викидів СО2. Стільки ж викидів створює Україна чи Франція. 

Отож, чи насправді буде аж так ефективно робити акцент на вже відносно чисті європейські країни, коли окремі країни, наприклад Китай чи Індія, створюють в десятки разів більше викидів, не зменшують їх, проте стабільно ігноруються Гретою?

“Все це погано, все треба змінювати”

Насправді, якщо дивитися та порівнювати різні виступи екоактивістки, то складається враження, що вона до кінця не знає, чого хоче: то вона вимагає обмежити викиди вуглецю до встановлених Паризькою угодою рівнів, то вимагає “помножити їх на нуль” та заборонити взагалі. Те, про що говорить Грета Тунберг – очевидні та прості речі: Земля у небезпеці, люди бідкаються, люди вмирають – треба щось робити, отож гайда на страйк. Часто Грета говорить, що її вимогою є дотримання Паризької кліматичної угоди. 

Водночас із цим вона постійно чогось вимагає від Європейських країни типу Франції, Італії чи Швеції, забуваючи чомусь про те, що саме ці країни, попри свій апріорі низький рівень викидів СО2, зробили найбільше в рамках угоди. Це, однак, аж ніяк не заважає активістці постійно залишати без уваги найбільших забрудників, котрі не тільки насправді такими є, але і не цураються ігнорувати екологічні проблеми, виправдовуючись словами “ми робимо все, що в наших силах…”