Бути злим не можна бути щасливим

Деталі:

Ми нормальні, коли почуваємо злість, агресію та заздрість. Як розповідає практичний психолог Марат Хачатрян, ми не народились з цими почуттями. Нас навчили їх: люди, обставини, проблеми та інстинкти.

Для того, аби краще зрозуміти себе, варто прямо таки “заскочити” свої емоції та розглянути їх, як під мікроскопом. Подобаються вони нам чи ні – вони невід’ємна частина нашого “тут і зараз” і багато що розповіжають про наш минулий досвід.

Інколи ці негативні емоції врятували нам життя. Люди настільки винахідливі істоти, що інколи насправді вражає, звідки у нас тільки беруться ці навики до виживання. Але ці навики, як в’язана шапка влітку – непотрібна і дуже некомфортна. Тому старі реакції треба пропрацьовуввати. 

Як ділиться психолог, часто люди приходять із запитом позбутись гніву чи злості, а потім не хочуть позбавлятись, а радше навчитись “бути у стосунках” з цими емоціями.

Спробуйте наче найняти емоцію до себе на роботу та заключити з нею договір. Така інтеграція, а не викорінення є більш практичною. Адже було б абсолютною дурнею стати людиною, яка не може злитись. Ми б просто не вижили.

Негативні почуття не виникають просто так, вони виражають наші цінності. Якщо ми заздримо людині, значить нам важливо мати цю річ, яка нас потурбувала.

Тож нам варто навчитись просто не втопати у поганих почуттях. 

Є багато психологічних технік з пропрацювання емоцій. Одна з таких Майндфулнес – усвідомлене проживання.

У всіх наших емоціях є ще також дуже практична річ – маркетинг, капіталізм. Ви намагались простежувати, як відтворення соціальних стандартів в медіа, соціальних мережах впливають на нас? Комусь вигідно, щоб ми відчували заздрість, злість, купували речі, якими зробимо внесок у чийсь бізнес.

Гендер – це тема, яка актуальна у всіх сферах нашого життя. Фразочки накшталт: “‘Хлопці не плачуть”, “Дівчата слабкі” теж створюють всередині нас подекуди майже незворотні стереотипи.

Біда у тім, що часто ми просто не хочемо, не намагаємось розібратись в собі і тим самим допомогти. Бо як писав Пауло Коєльо: “Така природа людини: більшу частину власних емоцій людина замінює страхом”.