Як Google звільнив Джеймса Дамора за правду про гендер

Деталі:

Джеймса Дамора, старшого інженера корпорації Google звільнили у 2017 році за те, що він нібито пропагував сексистські настрої у компанії. Насправді ж, чоловік всього лише створив та поширив між працівниками документ, у якому обгрунтував причини, чому у Google працює більше чоловіків, ніж жінок. 

У документі під назвою Google Ideological Echo Chamber Джеймс Дамор просто висловлює власну думку стосовно того, що прагнення жінок та чоловіків стосовно роботи різняться. А також наголошує, що факт роботи у корпорації більшої кількості чоловіків геть не є ознакою сексизму. 

Ось два наукових аргументи Дамора: 

1. У дослідженні Catherine Hakim “Women, careers, and work-life preferences” йдеться про те, що жінки в житті здебільшого шукають балансу між особистою та діловою сферою. А от чоловіки частіше прагнуть отримати високий статус на роботі. 
2. Психолог Річард Ліппа дослідив, що жінки більше фокусуються на людях, а чоловіки на речах, об‘єктах. 

Попри те, що Джейс опирався на наукові свідчення, його свободу слова піддали жорсткій критиці. На роботі та у медіа.

Спершу Даніелла Браун, віце-президент з різноманіття, цілісності та управління забанила  інженера, звинувативши його у неправильному сприйнятті гендерної різниці.

Потім головний виконавчий директор Сундар Пічаї надіслав повідомлення всім працівникам про те, що він глибоко обурений гендерними стереотипами, які притаманні інженерові. І Джейса звільнили. 

Тим часом компанія Google, яка наймає у свої лави найрозумніших людей з усіх куточків планети, вдається до утопічної політики, яка говорить про те, що чоловіки та жінки абсолютно однакові, і що нормально урівноважувати їхню кількість на робочих місцях. Тобто, якщо обиратимуть між чоловіком, який показує кращі результати, та жінкою, яка показує гірші, для кількості залишать працювати жінку? 

Серйозно? Цікаво, як це великий Google забув про здоровий глузд. 

Google не сам вирішив бути таким “гуманним”. Він підтримує політику лібералів, яким здається, що у світі на кожному кроці несправедливість і потрібно всіх від усіх захищати. 

Хочете перевірити, скільки у вас відсотків сексизму? Якщо на запитання, чи є різниця між чоловіком та жінкою: біологічна, психологічна, суспільна, соціальна, — ви відповідаєте “так”, то тут і до ворожки не ходи, ви стовідсотковий сексист.

Чи ні? Можливо справді абсурдно казати, що люди різних статей однакові?

Найстрашніше те, що Google навішує ярлики не лише на своїх працівників, які про це хоча б знають. Усі ми, користувачі всесвітньої мережі, є під прицілом цензури великого гугла. 

На YouTube чимало відео законсервовані під грифом “цензура”, бо так вважає корпорація, бо теми, які розкривають люди з консервативними поглядами, проти політики пошукової системи. 

Безумовно, що Google — це бізнес і він має право на власну позицію. Але оскільки його користувачами є мільярди людей, то виходить він несе гігантську відповідальність за ту інформацію, яку ми отримуємо і ту, яку він від нас приховує. 

Чи можемо ми назвати себе абсолютно вільними у доступі до інформації, якщо перед тим, як ми її профільтруємо, вона уже зазнала чистки?