Ashburn, United States
+3°
Четвер, 3 грудня 2020,

"Ви майже не відрізняєтесь від росіян" - чим небезпечні стереотипи про Україну 

Побачили помилку -- виділіть текст та натисніть Ctrl+Enter

Про те, як:

  • Росія дуже багато зробила, аби народи колишнього СРСР сприймалися світом, як "теж росіяни"
  • Велику роль у цьому відіграла русифікація та монополізація інформаційно-культурного простору
  • За 6 років війни Україна не сформувала державної інформаційної політики, спрямованої на опір стереотипам і пропаганді

Де це?

  • Україна
  • Російська Федерація

Деталі:

Західна інтеграція , закріплення курсу в ЄС у конституції, навіть війна з Росією – все це за останні 6 років жодним чином не вплинуло на положення України у ментальному просторі європейців. Ми для них – надалі “майже такі самі, як і росіяни”, а українська – “майже російська”. Чому попри війну та гучність конфлікту міжнародна спільнота нас надалі вважає чимось, що росіяни називають “братській народ” – про це у нашому новому матеріалі. 

Головні стовпи проблеми та звідки вони виникли 

Спершу варто зазначити, що кожен народ має свої стереотипи: хтось відрізняється активним вживанням горілки, хтось – цікавою фонетикою, а хтось – зовнішніми атрибутами. Проте ключовим тут є слово “відрізняється”, адже це означає несхожість, самобутність та унікальність. У нашому випадку, звісно ж, фігурують стереотипи про сало та борщ, проте набагато поширенішими є стереотипи про українців, як “недоросіян”.

Історичний контекст 

Вагому долю у сучасному ”неповноцінному” погляді на українців відіграла кропітка та багатовікова праця наших “братушок”. По-перше, московити (бо тоді ще не було росіян) успішно викрали українську історії Київської Русі та успішно видала її всьому світові за свою. Таким чином московити/росіяни обґрунтували “багатовікову” історію “своєї” державності, поставши перед Європою чимось вічним, великим та тим, що було завше, хоча насправді до Русі Росія має таке ж відношення, як і Румунія до Римської Імперії

Українці, точніше тоді ще русини, залишилися з нічим, а тому поява України на світовій мапі у ХХ столітті здавалась чимось раптовим, необґрунтованим, неприродним. Та й справді – звідки взялися ці українці, чому раніше ніхто про них не чув, чому у них аж до ХХ століття не було своєї країни, а тут раптом взялася – такі питання і досі виникають в Америці та Європі.

Важливим, поза викраденням історії та багатовіковою втратою державності, також є багатовікова асиміляція українців, уподібнення їх до росіян. В першу чергу торкнулося це мови: багатовікові заборони, викорінення, уподібнення українських слів до російських, а поміж цим – вбивства мільйонів українців (не буде проблем з українською, якщо не буде українців) – так українців змусили забути самих себе. За рахунок цього, як всередині, так і ззовні формувалась думка про малоросів діалект та “адін нарот”.

Отже, свою велику долю у несприйняття українців на міжнародній арені, як повноцінного гравця, додала політика винищення української культури та асиміляції, що сотні років діяла у Росії, а згодом і Радянському Союзі.

Проте тут варто додати, що через подібні процеси проходили поляки та народи Балтії – їх також впродовж радянської окупації у ХХ столітті вчили “гаваріть па-нармальнаму”, а тому – їх також впродовж багатьох років вважали “такими ж, як і росіяни”. Їм, однак, вдалося дистанціюватися, про що ми поговоримо пізніше.

Мова, котра “не нагодує”

Все це – асиміляція, зросійщення, заборони – мало місце в часи російсько-радянської окупації, а тому категорично не можна вважати історичний чинник засадничим та вирішальним. Майже 30 років незалежності в Україні панував російський культурний простір: телеканали, передачі, музика, література, а також святе переконання, що у нас немає нічого свого.

Варто поглянути на ситуацію очима іноземця, який, попри застереження, що “там війна” вирішив відвідати Харків, Одесу чи навіть Київ (до 2014 року). І що він бачить? Звідусіль лунає російська мова, російська музика, всюди вивіски, написані російською – логіка ідентифікації підказує йому, що він або у Росії, або у місці, котре майже нічим від неї не відрізняється. Так за 30 років вбивчої бездіяльності ми разом формували міжнародний стереотип про власну неповноцінність.

Вище ви згадували, що у подібній ситуації були також поляки, литовці, латиші та естонці, що також постраждали від зросійщення. Вони, тим не менш, одразу після здобуття незалежності, керуючись досвідом “захисту братніх народів”, почали проводити суто національну політику, спрямовану на інтереси нації, заохочуючи людей до вживання власної мови та вивчення власної історії. Натомість для українці впродовж багатьох років не відчували жодної різниці між життям у незалежній та комуністичній Україні – бо нічого не змінилося.

Отож, сьогоднішня білінгвістичність, а точніше надалі потужний вплив російського культурно-інформаційного простору, викликає логічні питання до різниці між нами та росіянами, і в цьому є виключно наша провина – лише ми винні, що зараз міжнародна спільнота не сприймає Україну, як повноцінну та самодостатню країну.

Програна державна політика

Здавалося б, після початку війни, після початку відкритого протистояння не мало б вже бути жодних питань щодо повноцінності України та її відмінності від Росії. Проте ні. Передбачувано, тема війни в Україні швидко зникла з європейських стрічок новин та про неї усі швидко забули. Чи можна звинувачувати у цьому європейців, котрі, кляті та байдужі, замало висвітлювали чужу війну? Ні, бо перемога у війні, як і укріплення, як повноцінної нації лежить у площині наших інтересів.

За шість років війни у нас не було сформовано активної та стабільної державної політики щодо висвітлення подій в Україні на рівні звичайних іноземних громадян. Це є дуже важливою складовою міжнародного конфлікту, адже таким чином здобувається підтримка багатьох країн, бо насправді ж їх це стосується не менше, ніж нас. 

Натомість постійно трималися в курсі лише дипломатичні корпуси, проте навіть і там майже ніколи не звучало словосполучення “війна з Росією”. Акурат поняття “війна” пробудило б в усіх розуміння, що щось між цими “братніми народами” не так, що не такі вже вони і братні, якщо воюють, тим більше, як могло б з’ясуватися, воюють вже 400 років.

На рівні медіа та звичайних громадян всі згадки про Україну були конкретно прив’язані до міжнародних подій: збиття МН17, агресія у Керченській протоці – лише тоді Україна раптово випірнала з болота інформаційного забуття, випірнала й так само швидко пірнала назад. 

Так держава пасивно сприяла тому, щоб міжнародна спільнота у найвідповідальніший період нашої історії продовжувала жити стереотипами про те, що нас з росіянами надалі поєднують братні стосунки, до того ж виключно із перспективи Росії, як старшого брата.

Чи маєм ми час?

Насправді ж, доки існує Україна, доки правильна презентація себе світові матиме сенс. Проте зміни у міжнародному сприйнятті мають бути наслідком внутрішніх змін, результати котрих стають помітними за довгі роки: популяризація української мови, українського культурного простору – це відіграє важливу роль для самоідентифікації народу.. Тим не менш, в таких питаннях багато що залежить від держави, котра, керуючись національними інтересами, мусить задавати рух. 

Прикладом позитивних змін є декомунізація, що поставила крапку у “світлому радянському минулому”, котре надалі культивується в РФ. Подібний успішний приклад має акція українського МЗС “Kyiv Not Kiev”, котра достосовувала назву столиці до української фонетики, а не російської. 

Найцікавіше - Влада

Огляд пенсійної реформи в Україні: що мусить знати кожен

Якщо зараз сказати абстрактному айтішнику із непоганою зарплатою, що за якісь 30 років йому доведеться виживати на десяту (чи і...
Влада
Звичаї

Російська лабораторія з небезпечним вірусом вибухнула

Дослідницький центр вірусів у Росії — один з двох місць у світі, який зберігає вірус віспи. І він — вибухнув. ...
Влада
Звичаї
Наука та Технології

Стримати та зупинити коронавірус: як це робить Польща

Ніхто не може знати, якою є реальна кількість заражених, адже рахують тільки тих, кого виявили. Натомість не можна чекати, доки...
Аналітика
Влада

Розвідник Вашингтона мав доступ до найсекретніших документів Путіна

Центральне розвідувальне управління США було дуже близьке до активів Путіна. Шпигун настільки втерся в довіру, що в нього з'явилась можливість...
Влада
Гроші

10 цитат минулого, щоб зрозуміти, що відбувається у світі сьогодні

Історія циклічна. І щоб зрозуміти, що відбувається у буремному світі, сьогодні ми розглянемо 10 цитат великих людей, що докладно описують...
Влада
Звичаї
Медіа

Новосанжарський синдром: Україна евакуює громадян звідусіль, але де загальна паніка? - ІНФОГРАФІКА

Паніка, яка була створена довкола евакуації українців з Ухані, по-перше виглядала досить неприродно, а по-друге, була абсолютно зайвою і навіть...
Влада
Звичаї
Медіа

Два тижні надзвичайного стану: в Іспанії в рази зросла кількість випадків насилля над жінками

За два тижні надзвичайного стану на гарячу лінію для жертв гендерного насилля надійшло на 12% більше дзвінків, ніж за аналогічний...
Влада
Звичаї

Безхатьки жили у гуртожитку харківського вишу та влаштували там пожежу

7 лютого у сміттєзбірнику гуртожитку Харківського національного університету радіоелектроніки сталась пожежа, у результаті якої загинуло двоє безхатьків, які там незаконно...
Влада
Медіа
Україна

Міжнародна конференція скасована через необґрунтовані звинувачення у сексизмі

За якими критеріями ви відбирали б спікерів на наукову чи технологічну конференцію? Логічна відповідь - компетенція, знаменитість у потрібних колах...
Влада
Детокс
Звичаї

У Нігерії масово вбивають християн, а світ мовчить

Згідно даниx, протягом перших 6 місяців у Нігерії мусульмани завдали 52 смертоносні атаки на християн. 

Влада
Звичаї
Медіа

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: