Нова газова війна почалася: Ізраїль і США – проти Туреччини та Росії

Деталі:

Ця дата – 31 грудня 2019 року – вже вписана в історію Ізраїлю як історична. У цей день газ з родовища «Левіафан» почав надходити у господарську мережу країни. Але ще важливіше подія сталася 2 січня 2020 року, коли Ізраїль, Греція і Кіпр підписали угоду про будівництво газопроводу в Європу.

Якщо цей проект вдасться реалізувати, він стане найдовшим газотранспортним об’єктом світу. Головним споживачем ізраїльського газу, як передбачається, стане Італія. Для цього трубу з Греції треба продовжать через Іонічне море. Не секрет, енергетична карта світу змінюється і це може відбитися на політичній, економічній і військовій обстановці.

Додати газу!

Поставки газу уже стартували 31 грудня о 16.00 год в термінали «Натгаза», з яких вони підуть далі споживачам в Ізраїлі. Цьому передували 3 роки роботи, суперечки з парламентарями за формулою ціноутворення, інвестиції до 12 млрд. доларів. Однак в результаті директорам трьох компаній-розробників – «Нобель енерджі», «Раціо» і «Делек кідухім» – було за що відкривати шампанське у новорічну ніч.

Як сказав гендиректор «Делек кідухім» Йосі Абу, «вперше в своїй історії Ізраїль стає енергетичною наддержавою, яка зможе забезпечити всі свої потреби і одночасно експортувати природний газ сусідам в регіоні».

«Ми вважаємо, що зберігається великий потенціал для відкриття інших значних родовищ, подібних «Левіафану», в економічних водах Ізраїлю», – додав Ігаль Ландау, директор «Раціо».

Таким чином, у системі внутрішнього споживання газ з «Левіафана» додасться до газу з «Тамар», середньодобовий обсяг зросте до 1.6 млрд. кубометрів у першій половині 2020 року, і до 1.9 млрд. кубометрів – у другій половині 2020 року.

За обережною оцінкою експертів, розпочнеться газова труба в Ізраїлі, а на виході буде мати три точки: по одній на Кіпрі, Криті і в Греції. Далі газ буде подаватися на італійські термінали

Крім того, очікується, що вже через кілька тижнів Ізраїль почне експорт свого газу, але і це поки що тільки початок більш грандіозних процесів.

А що ж Росія?

Усе це у підсумку не може не засмучувати конкурентів. США пригальмували будівництво російського «Північного потоку-2» саме в той час, коли Ізраїль успішно розвиває проект газопроводу EastMed у співпраці з Грецією і Кіпром.

Міла Рухман, фахівець з енергетичних питань, старший аналітик київського Центру з розвитку стратегії і безпеки, так прокоментувала ситуацію для видання «Деталі»:

«Поява нового гравця на ринку – це завжди новина і потрясіння усталеною ситуації. А вже якщо мова йде про газовий ринок, а гравець – такий професійний, як Ізраїль, тоді ситуацію можна рахувати, що називається, «за подвійним тарифом», – каже експерт.

Згідно з попередніми розрахунками, газ, який надходить через EastMed, виявиться для споживачів на 20-30 % дешевше газу з Росії.

Світ проти Росії

Історія EastMed почалася в 2017 році, коли Греція, Ізраїль і Кіпр уклали міжурядовий меморандум про його будівництві. Доля проекту була вельми сумнівною, поки в березні 2019 року до його просування не підключилися США.

Поставки палива газопроводом EastМed почнуться тільки після 2025 року. А до цього часу газовий ринок Європи буде відданий на відкуп «Газпрому».

Як бачимо, газопровід EastМed зібрав за одним столом чимало великих гравців газового ринку.

Греція і Кіпр зараз не особливо впливові на міжнародній арені, але в союзі з Ізраїлем і при активній підтримці США вони легко можуть створити в східному Середземномор’ї конкуренцію регіональному центру сили – Туреччині. США у цьому проекті бачать реальну конкуренцію Росії і «Газпрому», а також для них це можливість підтримати Ізраїль і завоювати симпатії Греції.

Для Європи EastMed – це можливість змінити залежність від Росії на партнерські відносини з державами, більш близькими за культурними, політичними, світоглядними зв’язками.

Важливість газопроводу для самого Ізраїлю важко переоцінити: це і фінансові прибутки, і можливість прямо і опосередковано впливати на прийняття політичних рішень, відстоювати свої інтереси на міжнародному ринку, отримати надійного союзника в особі Євросоюзу.

Хто з ким?

По інший бік газового столу знаходяться Росія і Туреччина, яка фактично вже привласнила собі монополію з розподілу газу з «Південного потоку». Тепер EastMed може перетворити всі  сподівання на фікцію. Але нащадки Османської імперії так просто не здаються.

У кінці листопада в Тріполі Лівія і Туреччина підписали угоду про військове співробітництво. Тут чітко вказано новий поділ морських кордонів, в тому числі – між Критом і Кіпром, де, імовірно, і знаходиться родовища природного газу, яке припускають використовувати для EastMed.

Ердоган підтвердив готовність Туреччини направити війська для надання підтримки міжнародно визнаного уряду Лівії. Держави Євросоюзу вже оголосили цю угоду недійсною, оглядачі активно критикують дії Анкари, Афіни заявили, що угода порушує міжнародне право. Ізраїль і Єгипет також засудили дії Туреччини.

22 грудня Ердоган підтвердив, що, незважаючи на тиск, Туреччина не відмовиться від своїх домовленостей з Лівією, оскільки так вона намагається захистити свої права в східному Середземномор’ї.

Ердоган особливо акцентував тому, що «ніхто не повинен намагатися ізолювати нас, заманити нас в пастку на наших власних берегах або вкрасти нашу економічну вигоду»

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу в інтерв’ю грецькій газеті Vima сказав, що угода з Лівією відповідає міжнародному праву і Анкара може розглянути питання про надання ліцензій на розвідку в районах, розмежованих Туреччиною і Лівією, оскільки це було б здійсненням «наших суверенних прав на нашому ж континентальному шельфі в регіоні».

У Росії і «Газпрому» зараз немає часу прямо займатися питаннями, пов’язаними з блокуванням EastMed, оскільки зараз більш актуальною є необхідність вирішувати власні газові проблеми. Щойно 20 грудня президент США Дональд Трамп підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік, куди закладені санкції проти російських газопроводів «Турецький потік» і «Північний потік – 2», тому прокладання труби «Північного потоку-2» тимчасово припинене.

Головним противником газопроводу EastMed є Туреччина, яку Росія може підтримувати у боротьбі проти EastMed.

Для Європи газопровід EastMed – дуже цікавий проект, який при успішній реалізації дозволить ЄС мати відносно дешевий і гарантований газ. Одночасно настільки грандіозний проект вже зараз має багато противників, надалі, в міру його реалізації, їх стане ще більше.