Німеччина волає проти Росії, але й активно співпрацює з нею
Про те, як:
- Німецький уряд налаштовує НАТО на збільшення тиску проти Росії
- Меркель хоче, щоб і Трамп не колєгував з країною-агресором
- Німеччина та Росія збудували прямий газопровід за 11 мільярдів доларів
- Німецькі компанії у 2018 році інвестували в Москву 3,3 млрд доларів
Деталі:
Нещодавні висловлення президента США Дональда Трампа стосовно повернення Росії до великої сімки спричинили невдоволення міжнародної спільноти. Ніхто не протестував так, як Німеччина. Вона миттєво подала заяву для продовження тиску на Москву через її поведінку стосовно України. Але Берлін такий “антиросійський” далеко не весь час.
Відразу за тиждень після галасу на саміті G7 канцлер Німеччини Ангела Меркель та Путін провели телефонну розмову, яка стосувалась нових газових трубопроводів.
G7: Вашингтон та Берлін на ножах не вперше
Протягом перебування Трампа на президентському посту, Німеччина проявляє своє далеко неоднобоке ставлення до Росії, яку часто критикує на міжнародному рівні.
З однієї сторони, німецькі політики протестують проти політики Трампа, яку він спрямовує на відновлення стосунків з Росією.
Але в той самий час німецькі компанії поспішили інвестувати мільярди доларів у російську економіку.
На якійсь черговій міжнародній конференції Німеччина плаче разом з Україною через анексію Криму, а десь там в Москві підписують вигідні енергетичні угоди.
Після перемоги Трампа у 2016 році Берлін був однією з перших європейських столиць, які розкритикували президентські вибори і вказували на вплив Росії.
Німецька міністерка охорони Урсула вон дер Ляєн обвинувачувала Трампа у тому, що він відхрещується від принципів Західного світу через прихильність до Путіна.
“Дональд Трамп має чітко вказати, на якій він стороні. Чи він на стороні закону, миру і демократії, чи його це все не хвилює, а натомість він у пошуках найкращого друга”, — сказала політикиня.
Норберт Роттген, голова комітету закордонних справ німецького парламенту і член Християнсько-демократичного союзу Меркель, теж висловився у дусі Ляєн. Він сказав, що Трамп виявляє пристосувальне ставлення до Путіна та застеріг, що підтримка агресивної та націоналістичної Росії — це безумовна загроза потужності Заходу.
Німецькі лідери час від часу сяк-так намагаються протистояти Трампу у зближенні з Росією. Ну, принаймні хочуть, щоб так і виглядало.
Коли Меркель мала першу зустріч з Трампом у березні 2017 року, вона провела багато часу, втовкмачуючи Трампу про імперські амбіції Путіна, використовуючи приклад Радянського Союзу.
Берлін стає на п’ятки НАТО, щоб тільки та збільшила тиск на Москву, ну і муштрують Трампа по цьому ж питанню.
Минулого року на саміті НАТО, Меркель наголосила, що пріоритетом Північноатлантичного договору має бути питання Росії, яка повинна залишатись в Східній Європі. Тоді Трамп проявив свою контрастну пропозицію: НАТО повинна сфокусуватись на боротьбі з тероризмом, регулюванні міграційної кризи та протистоянні гегемонії Китаю в Європі.
Берлін рахує свої гроші та війська
Що стосується фінансування НАТО, то тут Німечинна, як не дивно, не хоче брати на себе керівну роль.
У 2014 році Берлін разом з іншими державами-членами НАТО зобов’язалась збільшити витрати на оборону до 2% свого ВВП до 2024 року. Такі повинності мають допомогти союзу бути готовим до протистояння не надто мирній Росії.
Але не схоже, щоб Берлін дотримувався свого зобов’язання.
Проект бюджету німецького уряду на 2020 рік передбачає витрату лише 1,25 % свого ВВП на оборонні витрати у 2024.
Сирія — це ще одна проблема, в якій Німеччина штовхає Сполучені Штати, щоб ті прийняли жорстку позицію стосовно Росії.
Виступаючи на Мюнхенській конференції з безпеки у лютому, Меркель виявила занепокоєння стосовно планів адміністрації Трампа вивести американські війська з Сирії. Канцлер застерегла, що така дія може посилити могутність Москви.
“Чи це хороша ідея для американців: раптово та швидко забратись з Сирії? Хіба це не збільшить спроможність Ірану та Росії збільшувати свій вплив?”, — сказала Меркель.
Німеччина не має жодних сухопутних військ у Сирії. Коли США раніше цього літа запропонували Берліну відправити трохи своїх збройних сил туди, уряд Німеччини негайно відмовиввся.
Берлін інвестує в Росію аж гай шумить
Попри те, що Берлін галасує про загрозу Росії, німецький бізнес у Москві є чи не найпотужнішим серед європейських держав.
Згідно з російсько-німецькою торгово-промисловою палатою, німецькі компанії інвестували більше $3,7 мільярдів у російську економіку в 2018 році.
Це сума є найбільшою протягом останніх 10 років і навіть перевищує німецькі інвестиціі в Росію перед анексією Кремлем Криму в 2014 році.
У Росії зареєстровано 4,500 німецьких компаній. А це в 10 разів більше, ніж у будь-якої іншої держави-члена Європейського Союзу.
Німецька економіка в Росії тільки росте. Німецькі інвестиції в Росії коливаються до $1,98 мільярдів тільки за перший квартал цього року. І це на 33% більше, ніж минулоріч.
Більше того, в червні найбільші німецькі фірми в Росії проголосили, що вони можуть вкласти $444 мільйони у економіку країни цього року.
У той час, коли Росія бореться, щоб привабити прямі іноземні інвестиції, Німеччина простягає їм свою могутню руку.
Найбільш дружній проект Росії з Німеччиною — це, безсумнівно, Північний потік 2 — 1,200 кілометровий підводний трубопровід, який іде від Балтійського моря і доставляє російський природний газ напряму до Німеччини.
Після спорудження цього газопроводу за $11 мільярдів, Німеччина стане споживати російський газ в удвічі більшій кількості.
У 2017 році російський газ займав 40% від загального споживання газу в Німеччині.
Неоднозначність Рейхстагу до Росії не може залишитись непомітною.
Минулого літа на форумі НАТО Трамп поскаржився генеральному секретареві Енсу Столтенбергу:
“Нам сказали стерегтись Росії, а Німеччина цього не дотримується і платить мільярди і мільярди доларів на рік Росії”.
Берлін публічно прагне протистояти “російському ведмедеві”, коли інші платять за це реальну ціну.
Стаття створена на основі авторського матеріалу DIMITRI SIMES JR для ресурсу Daily Caller
Повідомити про помилку
Текст, який буде надіслано нашим редакторам: