Ashburn, United States
+20°
Понеділок, 28 вересня 2020,

Зомбоящик чи вісник правди - як виглядає телебачення?

Побачили помилку -- виділіть текст та натисніть Ctrl+Enter

Про те, як:

  • Чи є сучасні медіа об'єктивними
  • Як українські журналісти впливали на вибори президента
  • Як і кому служать медіа
  • Як змусити ЗМІ бути чесними

Де це?

  • Україна
  • США

Деталі:

Люди все менше довіряють медіа і має це справедливу причину. Представники четвертої влади самовільно звільнили себе від правил, котрі регулювали їхню діяльність. Головним чином стосується це телебачення, як головного мас-медіа. Таким чином, найбільш виняткові та резонансні журналістські злочини, такі як пропаганда, джинса, реклама та фейки стали звичною справою. В свою чергу, це підриває довіру людей до абсолютно всіх медіа, серед котрих є і чесні . Але з яких пір це стало нормою? 

Сучасна об’єктивність медіа

По-перше, за останні 20 років медіа-формат пережив немало змін, великої популярності досягла поп-культура та примітивні твори, котрі не потребують глибокого аналізу чи розуміння. Через це маси втрачали здатність мислити критично та мислити багато. Тому все частіше вони відмовлялися від об’єктивних новин через відсутність конкретної позиції на тему “що добре, а що погано”. 

Такі новини дають можливість створити власну думку, але не дають вже сформованої думки про щось. У зв’язку з цим медіа вирішили давати людям те, чого вони хочуть – готові думки та вже сформоване ставлення до чогось, котре просто треба запам’ятати і приміряти на собі. 

Таким чином зникла різниця між поняттями ‘новина’ та ‘особиста думка’. У сьогоднішній журналістиці редагування та зміна ‘голих фактів’ цілком прийнятна. Натомість до презентування точки зору як факту журналістів заохочують самі глядачі. В результаті, сьогодні як ніколи важко відрізнити справжні новини від необ’єктивних та споляризованих. 

Наприклад, у травні 2016 року, незадовго після висування Трампа на президентські вибори, у New York Times з’явилась сенсаційна стаття під заголовком “Перехід межі. Як Дональд Трамп поводився з жінками у приватному житті.” У цій статті журналісти Майкл Барбаро та Меґан Туї записали інтерв’ю з колишньою дівчиною Трампа, Ровен Лейн. У її словах тоді ще кандидат в президенти поставав як “недоумок” і навіть “дикун”.

Однак якщо теоретично такий матеріал міг би мати право на існування (хоча очевидною є інтенція та мета авторів), то висловлювання журналістів були недоречними. Журналісти зайшли настільки далеко, що дозволили собі додавати власні коментарі до історії, презентуючи їх як факти. 

Ось одна з їхніх цитат: “Таким є публічне ставлення Трампа до жінок: приниження, знеособлення, штучність.” Що цікаво, одразу після того, як історія була опублікована, Ровен Лейн публічно звинуватила NYT в брехні, створенні фейків проти Трампа та перекручуванні її цитат. Чи було це її рішенням або ж було зроблено під тиском Трампа й спільноти – невідомо. Однак беззаперечно те, що журналісти старалися показати президента США виключно з поганого боку, маніпулюючи для цього словами Лейн.

Чи насправді для журналістів всі однакові? 

По-друге, незалежно від того, які політики подобаються журналістам, вони мусять всіх трактувати однаково. Звісно, що як громадянин, журналіст має повне право заявляти про свої політичні погляди, однак це неприпустимо в ефірах та в журналістській діяльності загалом. Натомість навіть українські журналісти в той чи інший спосіб не цураються говорити про свої політичні погляди з екранів телевізора.

Протягом президентських перегонів дуже прославився цим журналіст Дмитро Гордон. Він, спочатку як громадянин, агітував українців голосувати за Ігоря Смешка, а згодом почав вставляти приховану агітацію у матеріали інтернет-порталу gordon.ua. Таким чином, за приблизно 180 днів було опубліковано 190 матеріалів пов’язаних з даною політичною фігурою та її партією. Ця агітація подавалась як звичайні новини, у котрих, однак, так чи інакше фігурувала кандидатура Смешка, котра обов’язково презентувалася в позитивному світлі.

Заангажована журналістика, навіть якщо вона є такою з благих намірів, лише теоретично залишається журналістикою, адже автоматично перетворює журналіста на агітатора. Іронічно, але згодом той самий Гордон став головою передвиборчого штабу партії “Сила і Честь”, котру очолює Смешко.

Такими матеріалами прославився і телеканал 1+1, з котрим впродовж багатьох років співпрацював новообраний президент Володимир Зеленський. За даними Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, протягом лютого-квітня фігурі Зеленського було присвячено понад 200 годин ефірного часу, що склало 14% від усіх матеріалів телеканалу. Як і у випадку з Гордоном, персона пана Зеленського презентувалася виключно з позитивного боку, у якому він поставав у розважальних програмах, а особливо у серіалі “Слуга народу”, котрий зіграв важливу роль у створенні вдалого політичного образу.

Важливо, що навіть протягом обов’язкового “дня тиші” перед виборами 1+1 продовжив трансляцію усіх актуальних програм за участі Зеленського, а після 16:30 ефір складався майже виключно з програм Зеленського. В свою чергу, представництво телеканалу категорично заперечує будь-яку агітацію на користь Зеленського протягом “дня тиші”. Це, зрештою, не змінює характер трансльованих матеріалів та очікуваний від них вплив. 

Бізнес – є бізнес 

По-третє, дуже багато журналістів стають інструментами та “балакучими головами” політиків. Дуже часто за це вони отримують винагороду. Американська журналістка Шерріл Атткіссон дала цьому явищу назву “транзакційна журналістика”. Наприклад, у 2009 році журналісту “The Atlantic” Марку Ембіндеру пообіцяли сенсаційний матеріал. Він мав отримати на пошту розширену версію доповіді державного секретаря США Гілларі Клінтон, але тільки за умови виконання всіх інструкцій, котрі він отримає від помічника Клінтон, Філіппа Райнса. 

Райнс надав такі інструкції і поміж іншим сказав, щоб у своїй статті Ембіндер назвав голос Клінтон ‘мускулистим’. Звісно ж журналісту було заборонено говорити про цей діалог будь-кому. Ембіндер погодився і виконав всі доручення у своєму ‘сенсаційному матеріалі, однак уникнути скандалу не вдалося.

В українському телебаченні протягом останнього року відбувся остаточний поділ медіа ринку на сфери впливу певних політичних сил. Depo.ua та Комітет виборців України провели дослідження та визначили, що лише за 2015 рік політичні партії витратили 200 млн гривень на джинсу (замовні матеріали на користь певних осіб/партій). За даними “Детектор медіа”, протягом лише серпня 2017 року було зафіксовано 225 порушень журналістських стандартів, котрі пов’язані з політичною рекламою та джинсою. Враховуючи те, що політичною рекламою може бути інтерв’ю чи навіть згадування імен певних політиків, можна із впевненістю сказати, що ці 225 порушень – лише невелика частина із того, чим живе сучасна українська журналістика.

Лідерами цього антирейтингу виявилися телеканали “Україна” та “Інтер”. Перший в серпні 2017 зосередився на рекламі олігарха Ріната Ахметова та його благодійного фонду, і опублікував 35 матеріалів на його користь. “Інтер” натомість опублікував 42 матеріали на користь Сергія Капліна та “Опозиційного блоку”. Загалом ці два телеканали видали 181 неоднозначний матеріал з точки зору журналістської етики, об’єктивності та незаангажованості. Важливо, що дослідження фонду “Демократичні ініціативи” показує, що кожен четвертий український журналіст часто зустрічається з джинсою у своєму виданні.

Як змусити журналістів бути чесними? 

Медіа ринок діє так само, як і ринок товарів та послуг: медіа публікують тільки той матеріал, котрий очікують та сприймають люди. Якщо певний товар не має попиту, його перестають виробляти. Так само і з медіа – якщо матеріали телеканалу не є популярними, він втрачає глядачів і зникає. Отже, це турбота в першу чергу самих людей – піклуватися про те, що споживати та чому вірити (і чи вірити взагалі).

У такому випадку, якщо люди критично ставитимуться до отримуваних матеріалів та відмовлятимуться їх сприймати (обираючи більш незацікавлені у поширенні політичних інтересів), ці медіа поступово маргіналізуватимуться та згодом зникатимуть. Що цікаво, останні 10 років показують, що серед інтернет-джерел є набагато більше незацікавлених ресурсів. У багатьох випадках інтернет-медіа більш незалежні у фінансовому плані, а тому – можуть дозволити собі більше, ніж ресурси, доля котрих залежить від їхніх інвесторів. 

Найцікавіше - Звичаї

Огляд пенсійної реформи в Україні: що мусить знати кожен

Якщо зараз сказати абстрактному айтішнику із непоганою зарплатою, що за якісь 30 років йому доведеться виживати на десяту (чи і...
Влада
Звичаї

Репортаж Nikomu: “Хочете рівності - отримуйте в писок” - як минув перший KharkivPride

Слова, процитовані у заголовку, наш кореспондент почув на харківській площі Свободи у суботу. 15 вересня там пройшов перший “ХарківПрайд”. Як...
Звичаї
Медіа
Україна

Російська лабораторія з небезпечним вірусом вибухнула

Дослідницький центр вірусів у Росії — один з двох місць у світі, який зберігає вірус віспи. І він — вибухнув. ...
Влада
Звичаї
Наука та Технології

10 цитат минулого, щоб зрозуміти, що відбувається у світі сьогодні

Історія циклічна. І щоб зрозуміти, що відбувається у буремному світі, сьогодні ми розглянемо 10 цитат великих людей, що докладно описують...
Влада
Звичаї
Медіа

Новосанжарський синдром: Україна евакуює громадян звідусіль, але де загальна паніка? - ІНФОГРАФІКА

Паніка, яка була створена довкола евакуації українців з Ухані, по-перше виглядала досить неприродно, а по-друге, була абсолютно зайвою і навіть...
Влада
Звичаї
Медіа

Два тижні надзвичайного стану: в Іспанії в рази зросла кількість випадків насилля над жінками

За два тижні надзвичайного стану на гарячу лінію для жертв гендерного насилля надійшло на 12% більше дзвінків, ніж за аналогічний...
Влада
Звичаї

Вуличні перестрілки та вибух злочинності - що змінює право на носіння зброї?

Вже вкотре за місяць у США відбуваються вуличні стрілянини, від котрих страждають пересічні громадяни. Свідчить це, безперечно, про необхідність кращого...
Звичаї
Медіа
Україна

Міжнародна конференція скасована через необґрунтовані звинувачення у сексизмі

За якими критеріями ви відбирали б спікерів на наукову чи технологічну конференцію? Логічна відповідь - компетенція, знаменитість у потрібних колах...
Влада
Детокс
Звичаї

Ніколи не вір комуністам: Китай з самого початку замовчує справжню кількість жертв від Covid-19

Думка про те, що "треба боротися з коронавірусом, як китайці", останнім часом стало досить поширеною, проте ґрунтується вона на сприйнятті...
Аналітика
Звичаї
Медіа
Наука та Технології

Ілюзія злиднів: коли незалежна Україна жила найбідніше?

Тотальне зубожіння та тарифний геноцид - чи має сенс весь цей популізм та чи має він хоч якесь відношення до...
Гроші
Звичаї
Україна

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: