Швеція: країна ручних гранат та криміналу, про який усі мовчать

Деталі:

Чи знали ви, що у Швеції, мрії українського заробітчанина, одній з найбагатших країн, щотижня від гранати чи іншої вибухівки стабільно вибухає кілька будинків? Вибиті шибки та будинки, що ніби пережили бомбардування, вже давно стали нормою для передмістя Стокгольма чи Гетеборга. Сьогодні ми розповімо, що та чому там насправді відбувається, та чому майже ніхто про це не говорить.

Війни між бандами у “ситій” Європі

Як стверджує Лінда Страаф, керівниця розвідки у Національному департаменті операцій Швеції, у вибухах винні місцеві банди, котрі таким чином залякують конкурентів чи їхніх близьких. Водночас із цим, вона заявляє, що звичайним людям не треба боятися, адже їх це не торкнеться. Тим не менш, якщо поруч з вами вибухає граната, важко ствердити, що вас це не торкається. До того ж, досить складно абстрагуватися і вдавати , що нічого не відбулося, коли вулиці засипані битим склом та будівельним сміттям, котре колись було будинком. Підтверджує це і Амір Ростамі, керівник поліції та соціолог, що спеціалізується на злочинності.

“Якщо ви живете в районі, де є гранати і стрілянина, це створює страх і, можливо, враження, що суспільство не спроможне впоратися з цими серйозними проблемами. Це руйнує довіру до держави та установ…”, – зазначає Ростамі у інтерв’ю шведському виданню The Local.

Насправді ж, це безпосередньо торкається усіх шведів. Наприклад, у 2016 році через кинуту у вікно гранату в Гетеборзі загинув 8-річний хлопчик. Гранату кинули саме у цей будинок, бо у ньому було зареєстровано чоловіка, що скоїв озброєний напад, а нападники, на думку поліції, у такий спосіб хотіли помститися сомалійській громаді.

Нагадуємо, що досить нещодавно Швецію накрила “кривава доба“, що поставила під сумнів усю систему безпеки країни. Детальніше – у матеріалі на Nikomu.net

У інтерв’ю виданню The Local криміналісти заявили, що раптове зростання кількості вибухів є лише наслідком, наслідком загального зростання рівня злочинності. Амір Ростамі, керівник шведської поліції та соціолог, що спеціалізується на злочинності, заявив, що вуличні банди стають усе більш жорстокими, а їхні злочини усе серйознішими.

“Якщо раніше вони, можливо, вистрілювали один постріл або комусь стріляли у ноги, то сьогодні мова йде радше про АК-47, більшу кількість куль, ручних гранат і вибухів, яких ми раніше не бачили. Я б сказав, що це найбільша зміна, яку ми спостерігаємо. Вони (банди – ред.) більш нерозсудливі, вони, здається, не переймаються про наслідки”, – сказав Ростамі.

У вибухах винні мігранти?

Праві шведські політики пов’язують таке свавілля з великою кількістю мігрантів, котрих країна прийняла протягом міграційної кризи 2015 року. Тут варто нагадати, що раніше ми вже розповідали вам, як деякі політичні сили, особливо популісти, збільшують свій рейтинг, обіцяючи “захистити” людей від мігрантів. Детальніше – у матеріалі на Nikomu.net

Шведський міністр юстиції заперечує, що зростання рівня злочинності пов’язано з мігрантами, проте Лінда Страаф, керівниця розвідки у Національному департаменті операцій Швеції, стверджує, що велика частина членів банд – мігранти у другому-третьому поколінні, себто люди, котрі народилися у Швеції та є її громадянами.

Також вона вважає, що всі ці банди мають багато спільного, бо всі зростали у духовно і матеріально бідних групах і у таких самих бідних районах. Поліція, однак, не надає жодної інформації на тему походження чи національності злочинців, що кидають вибухівку, одначе відомо, що 1% в’язнів у Швеції складають сирійці і стільки ж афганці.

Причина зростання криміналу – бідність

Дослідження Стокгольмського університету показують, що існує великий соціально-економічний розрив станом між злочинцями-мігрантами та злочинцями-шведами. Вже знаний нам криміналіст Ростамі стверджує, що найбільший ризик скоєння злочинів існує у бідних районах з великою кількістю мігрантів, низьким рівнем освіти та заробітків, де влада майже нічого не робить, аби покращити становище. Водночас він вважає, що етнічний фактор рідко відіграє якусь роль у шведських бандах, адже саме банда, за його словами, стає для них новою ідентичністю.

Важливо, що теперішню Швецію через такий стан справ часто порівнюють із Мексикою. Як там виглядає боротьба з наркодилерами та який вплив можуть мати банди – у матеріалі на Nikomu.net

Гранати вибухають, а влада – розводить руками

Попри те, що багато хто звинувачує у вибухах мігрантів, деякі з них беруть участь у так званих локальних “групах проти жорстокості”. У 2018 році BBC взяло інтерв’ю у двох таких сомалійців, що мігрували до Швеції. Вони підтвердили, що рівень злочинності в країні насправді зріс, проте важливу роль у цьому відіграла відсутність інвестицій у проблемні райони з боку держави. Так само вони зауважили високий рівень ксенофобії серед шведів, котрий заважає інтеграції мігрантів до шведського суспільства.

Швеція, котра ніколи не характеризувалась високим рівнем злочинності, виявилась абсолютно не готова до такого спалаху злочинності і впродовж довгого часу не могла вигадати нічого кращого за ізоляцію цих районів. Замість того, щоб інвестувати у райони та боротися із джерелами проблеми, влада вирішила ізолювати ці райони, окресливши їх “no-go zone”, тобто районами, куди за будь-яких обставин не варто заходити. Такі собі одеські “Молдаванки” в одній з найбезпечніших країн світу.

У Швеції була серед країн, де була найнижча кількість працівників поліції на кількість населення, через що владі довелося користуватися з послуг приватних охоронних компаній, аби боротися зі злочинністю. На думку радника з питань соціального захисту від християнських демократів, Еріка Слоттнера, приватні охоронні компанії “добре вписуються” у ці райони.

“Вони (охоронні компанії – ред.) могли б підтримати поліцію та допомогти у стримуванні торгівлі наркотиками. Якщо ми подолаємо торгівлю наркотиками та вживання наркотиків <…> це призведе до зменшення стрілянини у цьому районі », – сказав Слоттнер.

Окрім цього, керівництво країни почали вкладати мільярди крон у боротьбу з сегрегацією у мігрантських анклавах. Так само шведи вклали багато коштів у PR-кампанії, котрі мають підтримувати граний імідж країни. Так наприклад офіційні представництва Швеції говорять, що немає ніяких “no-go zone” та створюють для іноземців незмінно привабливий образ.

Чому шведські медіа мовчали?

Існує кілька причин, чому шведські медіа, зокрема телебачення, майже не говорили про вибухи та про їхню кількість.  На думку викладача журналістики Стокгольмського університету, Крістіана Крістенсена, тема мігрантів – одна з найпопулярніших в країні, тому, знаючи що вибухи у передмістях обов’язково пов’язуватимуть з мігрантами, ще більшим їх несприйняттям та критикою лівої політики, медіа могли придавати цьому менше значення. Водночас із цим, за його словами, новина була висвітлена у друкованих медіа.