Міграційна криза: вибух, що змінив ЄС

Деталі:

Відтоді як Європа відкрила двері для біженців та мігрантів минуло майже 5 років. Європейський Союз прийняв біженців від війни, шукачів кращої долі та усіх, хто марив “ситою Європою”. Хтось вважає явище міграційної кризи “навалою арабів”, хтось – проявом людяності, однак певним можна бути у тому, що це безперечно вплинуло на ЄС та навіть змінило його. Як саме – покажуть факти. 

Економіка: 2015 – 2019

Найбільше, що турбує більшість людей у суспільно важливих явищах, це їхній холодильник та те, наскільки він поповнюється у результаті цих подій.  

Французькі економісти проаналізували дані за 30 років міграції до Західної Європи та встановили, що мігранти та біженці “корисні” для економіки країн. У своєму дослідженні вони використовували показники прибутків громадян, ВВП, а також витрат з бюджету на допомогу переселенцям. 

Вчені на чолі з Іполитом д’Альбісом встановили, що після стрибка міграції економіка країни міцнішає, а рівень безробіття – навіть попри раптовий приріст населення – падає. Це, в свою чергу, суперечить популярній тезі, що мігранти живуть за рахунок європейців та буквально висмоктують гроші з їхніх кишень. Безперечно, що такі випадки також мають місце, однак зазвичай це стосується біженців, що живуть у наметових містечках, бо втратили все. Дослідження також демонструє, що інтегрування біженців до економіки та їхня користь стають помітними через 3-7 років після міграції, адже вони часто стикаються з обмеженнями у виборі роботи та у легальності працевлаштування. Для звичайних мігрантів цей термін складає максимально 2 роки.

Німеччина, як відомо, приймає найбільше переселенців у ЄС. Як показує статистика, показники ВВП країни стабільно зростають. Такі ж показники Світовий банк фіксує і в Італії, котра почала приймати біженців чи не найпершою. Отже, мігранти їдуть до Європи, аби заробляти гроші та гідно жити – тим самим вони підтримують та розвивають європейську економіку.

Омолодження Європи

Перше, що спадає на думку багатьом при фразі “мігранти в ЄС”, це перетворення європейців на меншість. Часто також можна почути думку, що обличчя Європи змінюється. Європейською тенденцією є те, що народжуваність стрімко зменшується, а тривалість життя – зростає. У зв’язку з цим населення, як то кажуть, “старішає”, що, знову ж таки, загрожує економічному розвитку. 

Середній вік європейців складає 42 роки (дані 2016), у той час, як середній вік мігрантів становить 27.5 років. З 2015 року до ЄС прибуло близько 4 мільйони мігрантів, а населення унії складає понад 500 мільйонів. Отож, жодна асиміляція чи ісламізація європейцям не загрожує. Коштом новоприбулих майбутніх громадян населення ЄС “омолоджується”, не переживаючи докорінних змін на кшталт підвищення пенсійного віку.

Розклад політичних сил

Натомість у міграції до Європи присутні і серйозні негативні наслідки. Разом із збільшенням кількості мігрантів, на європейській політичній арені все більшу популярність почали здобувати правопопулістські партії. Вони озвучують тези “захисту національних інтересів” та необхідності антиміграційної політики. 

Найбільшою “загрозою”, котру використали ультраправі стала вкоріненість традицій та категоричність мігрантів у питанні асиміляції. Будування мечетей, хіджаби та напади на місцевих жителів – все це, за умови розпалювання атмосфери загрози та страху, дало цій силі велику суспільну підтримку. Праві популісти прийшли до влади в Австрії, Італії, Угорщині та нарощують підтримку в усій Європі. Цим, в свою чергу, користується Росія, котра фінансує правих у Європі, адже майже всі вони відкрито підтримують політику РФ, зокрема агресію в Україні.

Цікавою є ситуація у Австрії, у котрій антимігрантські настрої розгорілися настільки, що канцлером країни було обрано прихильника цієї політики. До речі, всього в Австрії перебуває кількість мігрантів, що дорівнює 1% населення країни. Чи можна вважати це великою загрозою для національної ідентичності та національних інтересів – питання неоднозначне, однак ми бачимо, що зміни в кабінетах відбулися, а міграція стала одним із ключових приводів, котрий зіграв на руку ультраправим силам. 

Отже, міграційна криза безперечно вплинула на стан справ у Європейському Союзі. Швидш за все, її основна фаза вже минула, однак результати повною мірою можна буде побачити за кілька років, коли міграційний “бум” повністю увійде в економічну систему, а правопопулісти отримають усі карти, аби створювати міграційні центри поза межами ЄС, жорстоко контролювати кордони та продовжувати зближення з РФ.