Ashburn, United States
+29°
П’ятниця, 5 червня 2020,

Україна за ціною брухту продала Китаю свій єдиний авіаносець

Побачили помилку -- виділіть текст та натисніть Ctrl+Enter

Про те, як:

  • Український авіаносець був проданий за ціною металобрухту
  • Китай шляхом маніпуляцій купив крейсер та, порушуючи угоду, озброїв його
  • Українська сторона була напідпитку під час продажу "Варяга"

Де це?

  • Макао, Китай
  • Миколаїв, Україна

Деталі:

Чи знали ви, що Китай придбав свій перший авіаносець у 1999 році і продавцем тоді виступила саме Україна? А чи знали ви, що цей крейсер, котрому пророкували долю флагмана радянського флоту, було продано всього за 28 млн дол., тобто за ціною брухту? Сьогодні ми розповімо, як так сталося й до чого тут корупція, ріки алкоголю та казино.

Шлях від “Варяга” до “Ляоніна”

1988 рік – кінець Холодної війни, зближення розпаду Радянського Союзу. Саме тоді на воду був спущений “Варяг” – крейсер, котрий першочергово мав бути одним із найпотужніших у своєму класі. Звісно ж, після спуску на воду будівництво човна тривало, однак було законсервоване у 1992, адже завершення проєкту вимагало величезних інвестицій. До того ж, судно мало бути виключно наступальної дії, що взагалі не вписувалося у політику “нової України”. Тоді Варяг був добудований на дві третини. 

Після розпаду СРСР, Чорноморський суднобудівний завод, котрий займався проєктом, опинився на межі банкрутства, тому у 1998 році було вирішено провести тендер на продаж судна. Як стверджує National Interest, спершу пропозиція про продаж була спрямована безпосередньо до китайського уряду, котрий змушений був її відхилити задля нормалізації стосунків з США. У результаті, перемогу на тендері здобула компанія “Chong Lot” з Макао – португальської колонії, котра у 1999 році була приєднана до КНР. Цікаво, що власник компанії, Xu Zengping, у інтерв’ю South China Morning Post заявив, що вперше ступив на борт “Варяга” ще у 1988 році, тобто задовго до купівлі. 

Врешті-решт, у 1999 продаж відбувся, китайська компанія заплатила за крейсер $28 млн, що в сумі витрат для Китаю склало $30 млн. Для прикладу, будівництво американського авіаносця типу “Німіц”, від котрого “Варяг” мав бути дещо слабшим, коштує $2,3 млрд, а річне утримування – 160 мільйонів доларів. Чому український авіаносець був проданий так дешево – залишається таємницею. Однак варто пам’ятати, що проданий був фактично лишень корпус, а не готовий до експлуатації крейсер. У 2002 “Варяг” було відбуксовано до китайського порту Далянь.

Що не так із продажем судна та як китайці обдурили всіх

Першим, що викликає питання у цій справі, є головна умова тендеру: судно не мало використовуватися у воєнних цілях. Однак Xu Zengping знайшов вирішення цієї трудності: він заснував у Макао компанію і отримав для неї ліцензію на азартні ігри. Таким чином він переконав українських колег, що використовуватиме судно у розважальних цілях у якості “плавучого казино”. Однак, за інформацією китайського ресурсу Caixin, ліцензія на діяльність цієї компанії була припинена у день прибуття українського судна до Китаю. 

Загалом, усі, у тому числі США та Туреччина, мали великі сумніви, що Китай дійсно використовуватиме таке судно як плавуче казино. Було це цілком логічним, адже разом із кораблем Україна передала китайцям усі креслення проєкту. Військові амбіції Китаю, зрештою, і стали причиною того, що “Варяг” було придбано у 1999, а потрапити до Китаю він зміг тільки у 2002: понад півтора року Туреччина блокувала прохід судна через Босфор та Дарданелли. Як зазначає УНІАН, після пришвартовування “Варяга” у китайському порті не з’явилося жодних новин пов’язаних із появою нового плавучого казино у регіоні. 

Відтоді “Ляонін” надовго зник зі стрічок новин, аж як у 2012 році китайський уряд заявив, що взяв на озброєння перший у країні авіаносець. За дивних обставин судно перейшло з приватних рук у підпорядкування збройним силам КНР. Варто, зрештою, зазначити, що Xu Zengping перед переходом у приватний бізнес служив у збройних силах КНР, що могло відіграти ключову роль у ситуації.

Укроборонпром: як продати крейсер за пляшку

Так Китай, за допомогою України, отримав перший у своїй історії авіаносець, а згодом – знову ж за допомогою України – придбав та створив палубні літаки для нього. Однак найцікавіше ми залишили лише для тих, хто мав цікавість дочитати до кінця. 

Переговори між китайськими та українськими спеціалістами відбувалися у дуже цікавий спосіб. За даними South China Morning Post, Xu Zengping, бізнесмен, котрий безпосередньо займався придбанням судна, “засипав керівництво заводу купами доларів”. Сам же бізнесмен похвалився, що під час перемовин українці були “вкрай п’яні”. Окрім цього, у інтерв’ю SCMP він сказав, що за 4 дні приніс партнерам 50 пляшок міцного китайського алкогольного напою під назвою “ергуоту”. 

Щоб не переливати з пустого в порожнє, ми просто залишимо тут цитату Xu Zengping про те, як відбувалися переговори:

“Я відчував, що в той час, коли я вів переговори з керівництвом будівельника крейсера, я наповнювався алкоголем, – сказав Xu. – За кожним прийманням їжі мені потрібно було випити два-три літри ергуоту. В особливо важкі чотири дні я приніс їм понад 50 пляшок. Але я все ще відчував, що маю сили, щоб це зробити, і завжди міг тримати тверезий розум, тому що моє пиття було цілеспрямованим. Українці ж пили, щоб напитися.”

Отже, корупція, алкоголь, маніпуляції та банкрутство партнера – ось яким був рецепт Китаю на отримання блискучих результатів у розвитку обороноздатності. В свою чергу, саме корупція могла стати причиною такої смішної ціни судна. Якщо слова китайського бізнесмена правдиві, можна справедливо припустити, що він приховано працював на китайський уряд. Результати ж, судячи з усього, були того варті для Пекіна. Підтверджують це і слова того ж Xu Zengping: “…деякі військово-морські експерти сказали мені, що моя угода допомогла нашій країні зберегти щонайменше 15 років наукових досліджень”.

Найцікавіше - Гроші

Розвідник Вашингтона мав доступ до найсекретніших документів Путіна

Центральне розвідувальне управління США було дуже близьке до активів Путіна. Шпигун настільки втерся в довіру, що в нього з'явилась можливість...
Влада
Гроші

Як Джеффрі Епштейн приймав найвпливовіших людей у світі на своєму власному педофільському острові

Фінансист Джеффрі Епштейн, який, начебто, покінчив життя самогубством у буцигарні 10 серпня цього року. Там він опинився через обвинувачення у...
Гроші
Детокс

Ілюзія злиднів: коли незалежна Україна жила найбідніше?

Тотальне зубожіння та тарифний геноцид - чи має сенс весь цей популізм та чи має він хоч якесь відношення до...
Гроші
Звичаї
Україна

Грецький антикапіталізм: як за шість років убити економіку

Капіталізм - далеко не ідеальна і не завжди справедлива система розвитку і будування економіки. Проте чи маємо ми щось краще?...
Влада
Гроші
Звичаї

Великі гроші та геополітика: навіщо Туреччині війна в Сирії?

Чим є війна для зовнішніх гравців: великою стурбованістю, обов’язком виконування гуманітарних місій чи можливістю втілити свої геополітичні інтереси? Війна в...
Влада
Гроші

Повзуча стратегія домінації Китаю: що це і чим це світить світові?

10% ВВП щороку, понад 500 мільйонів витягнутих з бідності громадян та почесне звання “новий економічний ідол”  - все це про...
Влада
Гроші
Наука та Технології

Долар по вісім та “золоті” схеми - як Янукович тринькав наші гроші

Цей текст - нагадування про те, за чим деякі вже починають сумувати, як за совком. Януковича кілька років тому було...
Гроші
Україна

Порожні полички в аптеках та магазинах: коронавірус та психологія паніки

Джерело: BBC У межах світу коронавірус так і не став (принаймні поки що) смертельною епідемією, проте медійна популярність цього явища...
Влада
Гроші
Звичаї
Психологія

Коко Шанель — шпигунка Гітлера

Хто не знає Коко Шанель? Її життя, як і її мода, було вільне, незалежне та непердачуване. У 2009 році Франція...
Влада
Гроші
Звичаї

Чи впливає гендерна рівність на вибір професії?

Вважається, що в країнах з високим рівнем гендерної нерівності жінки фактично не мають доступу до роботи в престижних і високооплачуваних...
Гроші
Звичаї

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: