Долар по вісім та “золоті” схеми - як Янукович тринькав наші гроші

Деталі:

Цей текст – нагадування про те, за чим деякі вже починають сумувати, як за совком.

Януковича кілька років тому було визнано головним корупціонером світу, проте досі деякі українці нарікають на існуючий порядок денний, ностальгуючи за “колись було краще”. Згідно з поширеною думкою, до Євромайдану економіка була стабільна, долар був “по вісім”, а Донбас годував усю країну. Сьогодні ми пройдемося по пунктах економічної політики “Федоровича” та розповімо про його економічний “геній”.

Дотаційні регіони: то хто “гонить порожняк”?

Віктор Федорович був прихильником ручного розподілу державних субвенцій по регіонам і любив завдяки грошовим “плюшкам” заробляти прихильність виборців, а тому його уряд зосереджував надходження до “своїх” регіонів. 

Тож погляньмо, який бюджет було ухвалено на 2014 рік та як Кабмін Януковича розподіляв кошти по регіонам, а також чому це було нерідко політичним рішенням, ніяк не обґрунтованим економічно.

По-перше, дуже велика грошова доля була спрямована на субвенціїї для вугільної та торф’яної промисловостей. Всього у 2013 році Міністерство енергетики та вугільної промисловості витратило півтора мільярди гривень і понад 85% усієї суми було витрачено на підтримку вугледобувних підприємств. Таких подарунків не отримувала жодна галузь.

Цікаво, що навіть у сфері освіти та матеріального забезпечення освітніх установ АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Харківська, Одеська та Луганська області, згідно з розподілом видатків бюджету на 2014 рік, отримували нерідко вдвічі більше фінансування за інші області. Важливо, що майже на рівні з ними йде і Львівська область, проте усі інші фатально позаду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ПОЧАТОК КІНЦЯ ЧИ ВІДРОДЖЕННЯ: ЯКОЮ БУЛА ЕКОНОМІКА ЗА КУЧМИ

Субвенції, “астанавітєсь”!

Сотні мільйонів у 2013 було закладено лише для Донеччини на розвиток сфери охорони здоров’я, проте прозорість запланованих витрат була досить сумнівною. Так само Харків та Донецьк отримали найбільше грошей на виплату кредитів, пов’язаних з проведенням “Євро-2012”, у той час, як той самий Львів отримував в рази менше. Щодо спорту, то уряд тоді виділив понад 100 мільйонів гривень на реконструкцію центру “Авангард” у Луганську, котрий, зрештою, належав соратнику Януковича, депутату Гєллєру.

Переглядаючи загальну кількість затверджених субвенцій з державного бюджету на 2013 рік, видно, який розрив у розмірах кількості державного фінансування. Просто порівняймо кількість затверджених субвенцій, що мали йти на субсидії та пільги:

Варто теж “захистити” у цьому списку Київ та область – вони отримували великі субвенції, бо їхні внески до держскарбниці були набагато більшими за ці самі субвенції. Натомість у інших областях із субвенціями було не так легко. Вінницька область отримала 209 мільйонів, а Херсонська взагалі 112,8. Отже, регіони, “інвестувати” у які не було вигідно політично, безнадійно відставали, з чого виникає, що субвенціонування за Януковича було непропорційним, нераціональним та ще й з великим корупційним елементом.

“У нас був долар по вісім!” або як “надути” усіх

Важливим моментом економічної діяльності уряду пана Азарова було штучне стримування курсу гривні. Взагалі, до 2015 року в Україні діяв фіксований курс гривні. На перший погляд, це цілком о’кей – постійно стабільний курс, значить і гривня стабільна. Однак фіксація курсу гривні та ніби закономірність його стабільності не змінюють того факту, що світовий ринок не є стабільним, а тому – фіксований курс є ілюзією та ігноруванням реальності. 

Чому це погано? А тому, що ілюзія ця існує для людей, котрі вважають, що економіка – це числа на табло пункту обміну валюти, проте аж ніяк ця ілюзія не існує для держави. Стабільний курс – задоволення не з дешевих, а тому команда Януковича дорого платила за це. Точніше, дорого платили ми, а вона просто брала гроші і невміло їх витрачала. 

Чому витрачала невміло? Бо це не мало жодного сенсу. За словами колишнього голови Нацбанку, Володимира Стельмаха, братія Януковича витратила приблизно 20 мільярдів доларів для утримання стабільного курсу гривні та відтермінування девальвації. Подібною до слів фінансиста є і офіційна статистика. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ГРЕЦЬКИЙ АНТИКАПІТАЛІЗМ: ЯК ЗА ШІСТЬ РОКІВ УБИТИ ЕКОНОМІКУ

Пів трильйона корупційних гривень

Проте не варто аналізувати економіку за Януковича лише за офіційними показниками, адже, за словами заступника голови Федерації роботодавців України, Дмитра Олійника, обсяги корупції за панування “Федоровича” склали в сумі понад 500 мільярдів гривень. Водночас із цим загальні розміри тіньової економіки за 2014 рік становили понад 40% ВВП країни. 

Невміння керувати економікою та вміння красти державні кошти спричинили не тільки до дефіциту бюджету, але і зростання державного боргу: з лютого 2010 по лютий 2014 він зріс більш ніж удвічі і становив понад 68 мільярдів гривень. У результаті такої політики, як і передбачалося, одразу після втечі “гаранта” гривня почала стрімко девальвувати. Генерально, це стало результатом кількох подій:

• багаторічне штучне стримування курсу, що виснажило золотовалютні резерви та ігнорувало реалії економіки України;
• необхідність встановлення справедливого курсу гривні в стосунку до долара;
• раптове зникнення президента та вмісту держскарбниці – лише у вантажівках Федорович вивіз наших з вами 32 мільярди “зелених”.

Підсумовуючи, можна лише зазначити, що Янукович та його уряд підклали нам справжню економічну “свиню”, заклавши в гривню бомбу сповільненої дії, котра і вибухнула, як тільки “лєгєтімний” самоусунувся. Гарант намагався купити симпатії виборців, нераціонально використовуючи бюджетні кошти, хоча і тут все ґрунтувалося довкола близьких до “сім’ї Януковича” осіб. Хоча й що з того, головне – це “стабільність”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: УКРАЇНА ЗА ЦІНОЮ БРУХТУ ПРОДАЛА КИТАЮ СВІЙ ЄДИНИЙ АВІАНОСЕЦЬ