Чи впливає гендерна рівність на вибір професії?

Деталі:

Вважається, що в країнах з високим рівнем гендерної нерівності жінки фактично не мають доступу до роботи в престижних і високооплачуваних галузях. Однак останні дослідження показують, що у розвинених країнах, де права статей дотримуються та максимально вирівняні, ситуація аж ніяк не інакша. З огляду на подібний парадокс та розбіжність отриманих даних, виникає питання, а чи впливає взагалі рівень гендерної рівності на можливості професійного розвитку та вибір справи життя?

Про дослідження 

Отже, згідно з останніми даними, в гендерно рівних країнах у сфері STEM (наука, технології, інженерія та математика) жінок набагато менше, ніж їх є у гендерно нерівних країнах. Такі результати показало дослідження науковців Університету Лідс Беккет та Мічиганського університету. У ньому взяло участь 472,242 опитаних віком 15-16 років з 67 країн. Дослідження базувалося на аналізі успіхів підлітків у читанні, математиці та науці. Аналізу також підлягали їхні зацікавлення та здатності у інших сферах. Дослідження зосередило пошуки результатів у найбільш прибуткових галузях, котрі разом формують комплекс найбільш актуальних та прибуткових професій – т.зв. “STEM”.

Під час дослідження науковці враховували дані UNESCO, ООН, а також статистику Global Gender Gap Index – світовий показник гендерного розриву у рівні заробітку. Головним метою дослідження було дізнатися, як виглядає ситуація з доступом до STEM-професій в різних країнах у представників різних статей і чи впливає на це рівень розвитку країни. Для цього вчені проаналізували здібності та преференції дітей, адже на підставі цього вони зазвичай і мають обирати професію.

У часі дослідження вчені з’ясували що 38% усіх хлопчиків мають сильні наукові здібності, серед дівчат це 24%. 42% хлопців мали особливі здібності в математиці, коли серед дівчат цим могли похвалитися лише 25%. Що цікаво, науковці зазначили, що для 80% хлопців читання є найслабшим предметом. Натомість для 51% дівчат читання виявилося найсильнішою рисою в навчанні. Закономірністю виявилося те, що у “рівноправних” країнах, де в галузі STEM домінують чоловіки, успіхи хлопчиків в математиці та науці завжди були вищі.

Науковчині з Единбурзького університету, Маргарита Каневскі та Шинейд Роудз, так пояснюють результати дослідження: “…справа не в тому, що “гендерна рівність призводить до зменшення кількості жінок у STEM”, а радше у тому, що у “гендерно рівних” країнах дівчата приймають рішення стосовно вищої освіти, спираючись на свої сильні якості та бажання. Але це все одно не пояснює, чому такі країни, як Фінляндія та Норвегія, котрі мають дуже високий показник гендерного розриву у STEM, мали відносно високу частку дівчат, котрі сильні в науці. Виходить, на це мають впливати інші фактори.” 

Як взаємопов’язані гендерна рівність з розвитком країни?

Науковці довели, що у розвинених країнах, таких як Фінляндія, Норвегія чи Нідерланди, рівень гендерної нерівності у сфері STEM (котрий базується на кількості представників різних статей), набагато вищий, ніж у країнах з відносно низьким рівнем розвитку. Таким чином Туніс чи Об’єднані Арабські Емірати виявилися сприятливішими для розвитку жінок у сфері STEM, ніж Штати та Бельгія. 

В Алжирі, наприклад, доля жінок у “технічно-науковій” сфері складає 41%, в той час як у Великій Британії 29%. Водночас із цим, показник ВВП на душу населення в Алжирі складає $4 123,39, коли у Британії це становить $39 720,44. Відчуваєте різницю у рівні розвитку країн? Першочергово можна прийти до висновку, що чим багатша країна, тим більша у ній дискримінація жінок, однак не варто поспішати з підсумками. Як же самі вчені пояснюють такі результати?

Автори дослідження, Ґісберт Стоет та Девід Гірі, припустили що у гендерно рівних країнах, котрі зазвичай багаті, у дівчат є почуття економічної стабільності та безпеки. З огляду на це, вони не мають потреби зосереджувати свою увагу та зусилля виключно на високооплачуваних професіях. Тобто, якщо простіше, вони припускають, що вибір людей у розвинених країнах більше залежить саме від них, а не від потреби “добре” заробляти, тому вони спираються на власні бажання, а не потреби. 

У підтримку цієї думки висловилась і Джанет Шиблі Гайд, професор гендерних досліджень з Вісконсінського університету. У інтерв’ю The Atlantic вона сказала: “Дехто сказав би, що гендерний розрив відбувається не тому, що дівчата не можуть займатися наукою, а тому, що вони мають альтернативи (можливості вибору – ред.), спираючись на свої сильні сторони, наприклад,  вербальні навички. У багатих країнах вони вірять, що вони мають свободу переслідувати ці альтернативи і не турбуватися про те, що вони заробляють менше.”

Однак щоб бути певними у своїй теорії, науковці зробили “посередній аналіз” та з’ясували, що вплив рівня задоволення життям та рівня добробуту складає 35% від загальної кількості факторів. Отже, економічна ситуація в країні та економічна впевненість відіграють важливу, але далеко не єдину та найважливішу роль у виборі професії. 

За даними The Atlantic, результати дослідження дають підстави бути впевненим, що авторам дослідження вдалося уникнути поляризації на користь фемінізму чи дискримінації: результати показують, що гендерна рівність (а також економічна впевненість) дозволяє дівчатам уникнути “гонитви” за прибутковими професіями, якщо вони цього насправді не хочуть.

Аналізуючи результати дослідження, вищезгадані науковчині з Единбурга, пані Каневскі та Роудз, припускають, що на попит на STEM-професії може теж впливати особливе положення STEM-галузі у гендерно нерівних країнах. Важливу роль відіграє те, наскільки розвиненими та доступними є STEM-професії, а також їхній культурний престиж. 

Однак, неоднозначність у підбиванні таких остаточних підсумків викликає те, що дослідження було проведено лише у  третині країн світу, що не дає повної картини ситуації. Також, дослідження охопило аудиторію в 15-16 років, при тому, що середній вік, у котрому громадяни ЄС закінчують виш – 27 років. Ця прірва у понад 10 років ставить під сумнів стабільність рішень ще юних майбутніх працівників у майбутньому та їхній майбутній гендерний розподіл у професіях.

Гендерна рівність на українському STEM-ринку

Колишня заступниця аграрної політики і продовольства Владислава Магалецька у статті для NV.ua написала, що в українській галузі STEM частка жінок складає лише 23%. Пов’язано це, як можна здогадатися, далеко не з великою економічною впевненістю. Вона також ствердила, що доля жінок, котрі шукають роботу в IT, не перевищує 15%. Найважливішою причиною такої низької популярності IT серед жінок пані Магалецька назвала невпевненість та стереотипи. 

Центру дослідження суспільства інформує, що враз зі зростанням наукового ступеня, зменшується кількість жінок серед його представників. В свою чергу, світовий показник жінок у науковій сфері складає 29%. Такою ж є ситуація і з рівнем заробітних плат, котрі у жінок, як, наприклад і в США, нижчі приблизно на 30% за чоловічі.

З точки зору права, законодавство в Україні повністю сприяє встановленню гендерної рівності. Минулого року Кабміном було прийнято Державну соціальну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, котру планують реалізувати до 2021 року. Наскільки вдала політика уряду в цьому питанні – невідомо, адже говорити про які-небудь досягнення в цьому плані неможливо, адже їх, цих досягнень поки не видно. Велика вага залишається за свідомістю самих працедавців, бо ж зазвичай їхні стереотипи позбавляють жінок омріяної чи то пак необхідної посади.

Отже, розподіл людей за професіями далеко не завжди є наслідком тотального патріархату та дискримінації. Тим більше у розвинених країнах. Натомість саме стереотипність мислення і призводить до того, що в багатьох країнах, що розвиваються (а Україна є як раз такою), жінки не мають повноцінної можливості працювати там де хочуть, або ж, як ми побачити на прикладі відносно бідних країн, мусять.